За більшістю традиційних показників світовий банківський сектор сьогодні виглядає напрочуд здоровим. Рентабельність капіталу в Європі та Японії впевнено зростає з 2019 року. Європейські банки за ефективністю витрат уперше за довгий час обійшли американських конкурентів.

Після десятиліття, що минуло під знаком криз і регуляторних перебудов, галузь ніби нарешті видихнула. Але за цими цифрами, на думку кількох фінтех-експертів, приховується процес, який може знецінити саму логіку, на якій будувалися ці показники.

Фінтех-підприємець

Артем Ляшанов, чия кар'єра пройшла шлях від служби технічної підтримки в PIN Bank до керівних позицій у міжнародній платіжній індустрії, описує те, що відбувається, як момент, коли змінюється сама архітектура фінансових послуг.

Актив, на який не треба чекати

Ідеться про токенізацію — процес, у якому права на активи фіксуються не в паперових реєстрах чи закритих банківських базах даних, а у вигляді цифрових токенів у розподіленому реєстрі. На практиці це означає, що підтвердження права власності, яке раніше могло тривати дні, тепер може відбуватися майже миттєво. Актив і розрахунок за ним, по суті, зливаються в єдиний цифровий код.

Артем Ляшанов описує це як зміну самої логістики сучасних фінансів. Токенізація, за його словами, відкриває можливість передавати вартість практично в будь-яку точку світу і в будь-який момент часу за невелику частку вартості традиційних транзакцій.

Компанії вже використовують токенізовані активи як заставу для залучення капіталу, оминаючи тривалі паперові процедури та уникаючи необхідності продавати стратегічні активи передчасно. Це пришвидшує фінансові рішення, але, попереджає Артем Ляшанов, водночас вимагає усвідомленішого управління ризиками, оскільки швидкість скорочує і час на виправлення помилок.

На практиці це вже сьогодні змінює кілька речей:

  • Поріг входу у високоліквідні активи стає нижчим. Частину з них можна купувати частками, а не повністю;
  • Часові затримки в ланцюгах постачання та фінансуванні скорочуються, оскільки розрахунок відбувається одночасно з передачею права;
  • Функція банку зміщується від простого зберігання активів до автоматизації комплаєнс-перевірок на основі смарт-контрактів.

Спадщина

Проблема традиційних банків, за оцінкою експерта, полягає в архітектурі в буквальному сенсі слова. Багато великих інституцій продовжують вкладати значні кошти в модернізацію, але досі працюють на системах, спроєктованих для епохи, коли токенізація була радше теоретичною ідеєю, ніж практичним інструментом.

Згідно з галузевими опитуваннями керівників фінансового сектору, значна частина з них визнає: без потужних обчислювальних ресурсів і гібридної хмарної інфраструктури виживання в токенізованому світі буде вкрай ускладненим. Це створює своєрідний розрив поколінь усередині самої галузі.

Регулювання зіграло на руку технології

Довгий час головним аргументом скептиків проти токенізації та пов'язаних із нею технологій була невизначеність: волатильність криптовалютного ринку та відсутність чітких правових рамок. Цей аргумент, за спостереженням Артема Ляшанова, багато в чому втратив силу в міру того, як регулятори по всьому світу закріплювали правила щодо стейблкоїнів і розвивали цифрові валюти центральних банків (CBDC).

Ефект виявився подвійним. З одного боку, великий капітал отримав підстави сприймати блокчейн-інфраструктуру не як спекулятивний інструмент, а як систему, здатну працювати незалежно від коливань криптовалютного ринку. З іншого — у банків, які посилалися на «незрілість регулювання» як привід відкласти інвестиції, стало на один аргумент менше.

Право на вхід

Якщо технологічна інфраструктура визначає, хто здатен брати участь у новій економіці, то в традиційних банків залишається принаймні одна структурна перевага — довіра.

Але тут Артем Ляшанов робить важливе застереження. Репутація дає банкам право на вхід у гру, але не гарантує перемоги в ній. Бути обраним партнером — це не те саме, що технологічно зуміти виконати цю роль краще за конкурентів. Банк може мати ліцензію, історію та довіру клієнтів і водночас не мати інфраструктури, здатної технологічно виправдати цю довіру в момент, коли клієнт попросить токенізувати реальний портфель активів.

До 2030 року, згідно з прогнозами, які наводить Артем Ляшанов, токенізація здатна суттєво змінити архітектуру ринку та підходи до ціноутворення фінансових продуктів. Аж до того, що частину операційних рішень у токенізованих екосистемах ухвалюватимуть не люди, а автоматизовані алгоритмічні системи.

Матеріал має ознайомчий характер і відображає експертну оцінку тенденцій галузі.